Cвітло.
"Ви
бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти
світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді" (Еф. 5:8-9)
Дорогі у
Христі Господі брати та сестри! Бог створив людину, наділивши її емоціями,
відчуттями. Він дам нам можливість бачити прекрасний навколишній світ. Немає
певно нічого прекраснішого від споглядання того, як сходить сонце. Відчуваєш
надію, радість, впевненість. Так, світло – одна з тих умов, необхідних для
повноцінного життя людини. Це те, що створив Бог, що не тільки дає нам
можливість орієнтуватися в навколишньому середовищі, дає можливість бачити
навколишній світ, воно наповнює нас радістю, надією, теплом. Натомість,
перебуваючи довго в темряві людина починає втрачати зір, їй боляче дивитися на
світло. В нашому сьогоднішньому тексті апостол Павло, звертаючись до ефесян
говорить: «Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі». Він
називає їх темрявою, використовуючи тут метафору, бо під впливом гріха,
ідолопоклонства вони самі почали погано впливати на оточуючих, вони стали
темрявою, яка спокушувала до гріха інших.
Нажаль,
через гріховність, через невіру людина живе в темряві, в якій не видно нічого,
окрім гріхів, не видно нікого, окрім нерозкаяних грішників, які нехтують
світлом, натомість люблять темряву, яка прикриває їхні огидні гріхи і
беззаконня. Бачимо це з того, що нерозкаяна людина звісно не бажає, щоб знали
про її гріхи, щоб їх викривали і засуджували. Не бажає, щоб знали про
ідолопоклонство, невіру, зажерливість, про свою любов до темряви, де панує
спокусник.
Але, Бог
викриває темряву. Він викриває гріх, викриває повну зіпсутість людини, викриває
той ганебний стан, в якому перебуває людина. Правдивий Бог застерігає людину
про наслідки життя у темряві – вічна смерть, вічні прокляття, залишеність і
забуття. Саме тому, бажаючи спасти своє впавше у гріх створіння, яке стало
дитиною темряви, Бог бажає вирвати нас з безодні темряви, просвітити нас своєю
правдою, зробити нас дітьми світла. І свідченням цього є те, що Христос прийшов
в цей світ, в це царство темряви. Прийшов маленьким немовлям, на що вказувало
світло віфлеємської зірки. Він навчав,
відкриваючи людські серця до сприйняття правдивого світла, ніс добру звістку,
через відсутність якої люди перестали бачити Бога, натомість почали бачити себе
і власне я.
Знаєте,
спостерігаючи за життям сучасної людини, здається їй нічого не потрібно, аби
ніхто і ніщо не зазіхали на власну територію. Але, говорячи про темряву, Бог
також говорить і про світло. Він говорить: ви світло для світу. Він не
говорить про це, як про щось що минуло, або колись ще буде. Він говорить про
те, що є зараз, одразу характеризуючи християн і їхнє завдання у цьому царстві
темряви. Бог прийшов до нас, відшукав в
темряві гріха, зранених, безсилих, слабих. Він обмив наші рани, обмив зранене і
втомлене серце, наповнив його надією, запалив вогонь віри. Святий Дух дав
можливість світити цьому вогнику, забираючи те, що намагається його загасити:
розпуста, алкоголь, наркотики, нехтування ближнім, невіра. Дав нам можливість
йти дорогою життя до Божого царства, яку освітлює світло перемоги, яке світить
з Голгофського хреста, на якому Христос переміг диявола, яке так само лине зі
Слова Божого, яке коли ми його чуємо освітлює нас святістю і славою Божою.
В Своєму
Слові Бог не просто говорить про світло як про щось корисне, Він звертається до
нас з закликом: «поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в
кожній добрості, і праведності, і правді». Бог говорить про те, що
християнин повинен своїм християнським життям бути свідченням того, що вогонь
віри, який запалив Бог в його серці не погас, а продовжує горіти. Бо будучи
дитиною Божою ми бажаємо вести життя відповідно до Божого закону, бажаємо
дивитися на Бога, перебувати в Його Слові. І це не те, до чого себе сама
приводить людина. Тільки через Свою безмежну любов Бог дав нам Святого Духа,
Він просвітлює людей, виявляє огидні гріхи темряви, приводить до щирого каяття,
дає нам нове життя, яке сповнене величезних можливостей.
І це не
матеріальні можливості, які так подобаються гріховній природі, це не те, що ми
можемо кимсь керувати, або над кимось мати владу. Це те, що ми бажаємо, щоб Бог
керував нами. Щоб Він направляв наше життя, щоб він наповнював його радістю від
спілкування з ним, спілкування з ближнім. Більше того, це життя, яке сповнене
подякою Богові за все в Ім’я Господа нашого Ісуса Христа. Бо насправді в житті
є багато різноманітних речей, які використовує диявол щоб звести людину з
вірної дороги, щоб відвернути від Бога, відвернути від правдивого світла.
Навіть християн, які стали дітьми світла, диявол будь-що знову намагається
повернути до темряви, повернути до страждань, невпевненості, змусити страждати,
і не мати більше надії коли земні блага минуться. Але завдяки вірі, завдяки
Святому Духові християнин має впевненість в тому, «що тим, хто любить Бога,
хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре».
І це не
просто слова. Ні, це зміст життя християнина. Життя, в якому християнин не
уявляє себе Без Христа, без спілкування з Ним у Слові, без зустрічі з ним у
Господній Вечері. Бо коли ми маємо Христа, ми маємо доступ до Бога, маємо
доступ до того, що Він здобув на Голгофському хресті. Як також, ми маємо правдиве
світло в собі, є правдивими світильниками в цьому світі, є наповненим оливою Божої благодаті. І саме засобами
благодаті Бог підтримує вогонь віри, дає горіти нашому світильнику душі, як
також дає не падати перед спокусами і розчаруваннями цього світу. Він живить
нашу віру Своїм святим Словом, позбувшись якого до людини приходить темрява,
приходить неправда, приходить покладання не на заслуги Христові, а на власні
діла праведності.
са ме
тому ми дякуємо Богові за те, що Він
приходить до нас у Своєму Слові, що дає нам повне прощення наших гріхів, дає
нам запевнення в тому, що перебуваючи в
Христі, ми освітлені Його благодаттю, як також ми цілковито прощенні і
покликані до нового життя.
Але,
поруч з цим ми повинні пам’ятати про те, що про це знає і диявол, який бажає
противного. Саме він робить все, щоб вивести людину зі світла Божого Слова,
натомість підкидає єресі і неправду, щоб забрати Христа, а на його місце
поставити традиції і забобони. Бо добре знає, що позбавивши людини Христа,
отримає перемогу над нею, бо позбавить спасіння, позбавивши Божого Слова,
поверне знову до темряви наук людських, поверне до суду і вічного прокляття. Бо
хто не має Сина, той не має життя.
Знаєте,
сьогодні ми бачимо, наскільки вразливою стає людина, якщо її позбавити світла.
І як вона почина цінити світло, коли його втрачає.Саме тому ми молимося Богові,
щоб Він не дав погаснути вогню віри в нашому серці, натомість підтримував його
Словом і Таїнством Господньої Ввечері, щоб світло Божого Слова освітлювало нам
завжди вірну дорогу до Бога, як також світило навколо нас і вказувало на Христа
Воскреслого тим, хто нас оточує. Щоб вони бачили, що ми духовно живі, що в
наших серцях Христос, що в наших серцях життя, бо тільки там, де є Христос там
є життя, і тільки йдучи на яскраве світло Божого Слова, ми зможемо перейти
дорогою смертної темряви до вічного життя на небесах.
Заради Ісуса Христа! Амінь. І мир Божий, що вищий від усякого розуму,
хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі! Амінь (Фил. 4:7).
Комментариев нет:
Отправить комментарий